Характеристика шахтных вагонеток

Главная страница
Контакты

    Главная страница



Характеристика шахтных вагонеток



страница10/10
Дата19.08.2017
Размер1.92 Mb.
ТипГлава


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Характеристика шахтных вагонеток


Тип ваго-нетки

Ем-кость, м2

Колея, мм

Основные размеры, мм

Коэф. тары, не более

длина по бу-ферам

ширина кузова

высота головок рельсов

диаметр колеса

жесткая база

высота оси сцепки

ВГ

0,7

600

1250

850

1220

300

500

290

0,28




1,0

600

1500

850

1300

300

500

320

0,45




1,1

550

1800

850

1300

300

550

320

0,45




1,2

600; 750

1850

1000

1300

350

600

320

0,26




1,3

600

2000

880

1300

300

550

320

0,45




1,4

600

2400

850

1230

300

650

320

0,45




1,6

600

2700

850

1200

300

800

320

0,45




2,0

750; 900

3070

1250

1200

400

1000

335

0,40




2,2

600; 750

2950

1200

1300

400

1000

365

0,40




2,5

900

2975

1240

1300

350

800

320

0,40




3,3

900

3625

1320

1300

350

1100

320

0,40




4,0

900

3850

1320

1500

350

1300

320

0,40




4,5

750; 900

3950

1350

1550

400

1250

335

0,35




9,0

750;900

7850

1350

1550

400

4000

335

0,40




10,0

750; 900

7300

1800

1600

400

4000

365

0,40




1,6

600;750

2550

1300

1300

400

900

365

0,45




2,5

600;750

3150

1350

1400

400

1000

365

0,42




4,0

750

4590

1350

1550

400

1250

365

0,42




3,3

900

3575

1350

1400

350

1100

365

0,52




5,6

900

4900

1350

1550

400

1500

365

0,45




8,0

900

6300

1500

1550

450

1950

365

0,45

Для перевозки людей используют специальные вагонетки, кузов которых имеет глухие торцовые стенки и металлическую крышу, надежно заземленную через раму и полускати на рельсы, рессорную подвеску. Вагонетки оборудованы эластичными буферами и надежными сцепками с 13-кратным запасом прочности. На горизонтальных выработках применяют вагонетки ВЛ-12 с шестью двухместными сиденьями (на колею 900 мм). Скорость движения не должна превышать 5 м/с, а длина пути торможения на максимальном уклоне 20 м. Вагонетки оборудованы ручным одноколодочным рычажным тормозом. Ведутся работы по созданию вагонеток с пневмотормозами по составу.

На наклонных выработках применяют вагонетки (рис. 17.8), оборудованные специальными парашютными устройствами для улавливания и плавного торможения вагонетки в случае обрыва тягового каната или сцепки. Сиденья 1 наклонены по отношению к раме 3. Вагонетки соединены для надежности двумя сцепками 10. Парашютное устройство состоит из тормозной каретки 7, свободно подвешенной к раме вагонетки, двух деревянных брусьев-амортизаторов 4, укрепленных под рамой, и механизма автоматического и ручного включения. Если вагонетка движется нормально, упоры 8 тормозной каретки при помощи защелок удерживаются в подвешенном состоянии над путями.

П



Рис. 17.8. Вагонетка для перевозки людей по наклонным выработкам

ри резком ослаблении каната или превышении скорости приводная пружина 9 при помощи тяги 6 выключает защелки упоров, последние под собственным весом опускаются вниз и внедряются в верхнее строение пути. Вагонетка, продолжая движение, набегает деревянными брусьями-амортизаторами на установленные на тормозной каретке резцы 5, которые врезаются в брусья, в результате чего происходит плавное торможение до полной остановки вагонетки. Включение парашютов может быть произведено кондуктором с помощью рукоятки 2. После срабатывания парашютов брусья-амортизаторы заменяют новыми. Для предупреждения самопроизвольного включения парашютов при уменьшении натяжения каната из-за выхода вагонетки на горизонтальные или слабонаклонные участки пути производят стопорение тяги при помощи рукоятки 2, воздействующей на защелки.

Вагонетки, предназначенные для применения в выработках с углами наклона от 15 до 50°, оборудованы парашютным устройством с захватами, которые во время торможения зажимают головки рельсов. При углах наклона от 50 до 80° для повышения устойчивости при торможении и во время движения вагонетки снабжены направляющими лапами, постоянно охватывающими головки рельсов.



17.5. Эксплуатация вагонеток

Содержание вагонеточного парка в исправном состоянии и своевременный ремонт вагонеток имеют существенное значение для обеспечения нормальной работы подземного транспорта.

Вагонетки, поступающие на шахту, снабжают инвентарными номерами и регистрируют в специальной книге. Резервные вагонетки хранят под навесом на деревянных подкладках, колесами вверх.

Ежедневный осмотр вагонеток производит дежурный слесарь в околоствольном дворе или на разгрузочной площадке надшахтного здания. При этом устраняют мелкие повреждения, заменяют мелкие изношенные детали (болты, крышки колес, шплинты и др.); подтягивают болты и отбирают вагонетки для внеочередных ремонтов.

При текущем ремонте, который производится обычно в шахтной мастерской, сваривают швы, имеющие дефекты, наваривают накладки на пробоины, правят кузова, заменяют тяговые полосы, сцепки, опорные кронштейны, буферы, ремонтируют или заменяют детали колесных пар, заправляют смазкой подшипниковые узлы колес.

При капитальном ремонте предусматривается полная разборка всех узлов и проверка износа всех деталей. Годные детали используют для сборки ремонтируемой вагонетки, а изношенные заменяют новыми или восстанавливают. Основными работами при капитальном ремонте являются замена днища кузова, рамы, буферов, кронштейнов и тягового устройства. Вагонетки, у которых изношен и не может быть восстановлен кузов, не ремонтируют – их списывают, используя годные детали в качестве запасных.



17.6 Транспорт допоміжних матеріалів

Призначається для забезпечення очисних і підготовчих вибоїв матеріалами, устаткуванням і запасними частинами. Цей транспорт доставляє у вибої і виробки кріпильні рами, затяжку, рейки, шпали, труби, кабель, шланги, транспортерну стрічку, ланцюги, різці комбайнів, запасні частини машин, вузли очисного і прохідницького устаткування, сипкі матеріали (пісок, глину, цемент, інертний пил).

Мета організації транспортування допоміжних матеріалів – скорочення ручної праці і часу на навантажувально-розвантажувальні роботи, а також забезпечення збереження вантажів при русі їх по поверхні, у стволі і по підземних виробках.

Основні вимоги, пропоновані до транспорту допоміжних матеріалів:

– максимальне використання засобів основного транспорту (локомотиви, надгрунтові канатні або монорельсові дороги, лебідки та ін.);

– забезпечення взаємозв'язку параметрів транспорту з гірничотехнічними і технологічними умовами;

– максимальна уніфікація устаткування з діючими транспортними засобами;

– концентрація вантажів і робіт у визначених місцях складування і навантаження, забезпечення цих місць засобами механізації;

– максимальне або повне виключення в процесі доставки матеріалів їх перевантажень або розформування складів.

Основна ідея, що досягається при правильно оформленому транспортуванні допоміжних матеріалів – вантажі повинні комплектуватися в укрупнені одиниці на поверхні на складах, у мехцеху, майстернях, на заводах (РМЗ, ЗБК) і доставлятися до місць застосування без перевантажень біля стволів, у дворах, на сполученнях.

Найбільш широке поширення для доставки допоміжних матеріалів мають засоби рейкового транспорту. Звичайно використовують ті ж локомотиви, що і при транспортуванні вугілля, породи, перевезення людей. Менше поширені підвісні канатні дороги.

Безпосередньо до засобів транспортування вантажів відносяться платформи, контейнери, пристрої для спуску і доставки довгомірів, піддони, касети, пакетувальні стропи. Ці засоби розрізняються за вантажопідйомністю, габаритами, використовуваною колією і стикуванням із засобами основного транспорту.

Платформа являє собою площадку на колесах, максимально уніфіковану із шахтними вантажними вагонетками із шириною колії 600 мм або 900 мм. На платформі можливо перевозити як окремі вантажі (шпали, затяжку, елементи кріплення, вузли машин та ін.), так і контейнери або піддони з дрібними розсипними або сипучими вантажами, для чого в конструкції платформ передбачені спеціальні гнізда й упори. Платформи розраховуються на коефіцієнти подовжньої і поперечної стійкості не менше двох, мають кліренс не менше 100 мм, повинні переміщатися зі швидкостями руху шахтних вагонеток, проходити уклони і радіуси шляху, що відповідають рейковим засобам.

Платформи створюються вантажопідйомністю від 2,5 до 6 т відповідно до параметрів шахтних вагонеток із глухим кузовом ВГ1,4; ВГ1,6; ВГ2,5 і ВГЗ,3. Під час перевезення на них довгомірів платформи з'єднуються подовженими зчіпками. На платформах маються петлі й упори для кріплення перевезених вантажів від переміщення.



Для перевезення довгомірних вантажів (довжина яких перевищує довжину кліті) до пакета вантажів приєднують дві двовісні платформи і надійно закріплюють. У такому збірному вигляді довгоміри транспортують по поверхні, спускають по стволу під кліттю, доставляють до ділянок. До таких вантажів відносяться ліс, труби, балки, рейки.

Для перевезення штучних, сипких і дрібних вантажів на платформи встановлюють контейнери. Вони бувають ящиковими або бортового (тільки з двома стінками) типів. Це об'ємні металеві конструкції багаторазового використання, що дозволяють розмістити усередині значну кількість однотипних виробів: затяжку, елементи кріплення або шахтної залізобетонної канавки, анкери, бури, свердла, шланги, шпали, цеглу, шлакоблоки, бетоніти, запасні частини та ін. Контейнери надійно кріпляться на платформах, мають низький коефіцієнт тари, при доставці в зворотному напрямку можуть складуватися, займаючи менший обсяг. Контейнери мають кілька типорозмірів і дозволяють розмістити в них вантаж від 200 до 600 кг.



Піддони являють собою площадки для укладання пакетів і переміщення їх на платформах. Вони можуть бути з підстроюваннями або без них і допускають установку одного на інший штабелями. Конструкція їх може бути металевою або дерев'яною, маються вушка з боків для охоплення покладеного вантажу і запобігання його від розсипання. До числа вантажів, переміщуваних на піддонах, відносяться сипкі матеріали, кріплення, деталі машин, інструменти.

Касети – це пакетувальні охоплювальні пристрої, що дозволяють одиночні штучні вироби ув’язати в укрупнений брикет. Вони складаються з нижньої і верхньої притискних балок і транспортних стояків із затисками. Однотипні вироби (рейки, труби, шпали, арки та ін.) затискуються касетами з двох кінців і в такому укрупненому пакеті укладаються на платформи, щільно з'єднуються з ними й у такому вигляді транспортуються по поверхні, стволу й у шахті. Касети розроблені на визначену кількість труб (від 2 до 15) визначеного діаметра (від 300 до 100 мм), на 6-8 рейок РЗЗ або Р24, арок кріплення з профілю СВП17, 19, 22, 27 і 33. Під час транспортуванні в зворотному напрямку касети складаються і займають мало місця.

Аналогічну касетам функцію виконує багатооборотний пакетувальний строп, що представляє собою мірний відрізок троса з кільцями і затисками, що дозволяє ув’язувати в пакет різні штучні вантажі для доставки їх від виготовлювача до робочих ділянок.



Усе це різноманіття засобів і пристроїв разом з технологією їх використання являє собою систему ПАКОД – пакетно-контейнерну доставку допоміжних матеріалів. Вони виготовляються на ремонтно-механічних заводах об'єднань і в майстернях шахт і знаходять усе більш широке застосування.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

  • 17.5. Эксплуатация вагонеток
  • 17.6 Транспорт допоміжних матеріалів
  • Для перевезення довгомірних вантажів